Тут був Reaper 150

Скутерові більше подобається позувати, ніж мені. Тому на більшості фотографій саме Reaper 150, а не я :)


Антонівка.


Кузнецовськ, РАЕС.

Деруни та середній чек

Майже с першого дня подорожі я постійно замовляв деруни. Вони настільки були смачні, що я не встигав їх фотографувати. Це лише три порції, котрі дочекалися.


Городок, «Деруни зі сметаною», 8,60 грн.

Радянські автобусні зупинки України

Практично у кожній моїй подорожі спонтанно виникають колекції, так у Парижі то були боларди, у Будапешті — «жуки», у Львові — двері та вікна. Нижче до вашої уваги колекція зупинок.

Але цього разу жодної випадковості — я планував фотографувати автобусні зупинки. Із дитинства пам’ятаю радянську мозаїку, радію і зараз, коли бачу. Вона була скрізь: на будинках, заправках, інститутах, у лікарнях, поштових відділеннях і кінотеатрах. Але зупинки завжди стояли осторонь, бо за радянських часів доводилося довго чекати на рейсові автобуси, особливо поза містом.

18 травня. Дорога на Червоноград

Ось у такому полі прокинулися (вчора ставили намет у сутінках, не звернули уваги). Далі рушаємо в бік Жовкви, але перший контрольний пункт - Червоноград.


Тут закінчується Волинська область, починається Львівська. Це вже зараз я могу сказати точно, що чоловік зліва попереждає, мовляв, не їдь сюди, повертай, загубиш усі деталі. Жіночки, тихо розводячи руками, стискають поламане колесо або рештки шолома, мовляв, уперед поїдеш - смерть скутерові знайдеш.

17 травня. Любомль, Олеськ, Володимир-Волинський

Любомль




За селом Олеськ рештка радянського періоду. І я зараз не про дорогу )


Пролетіли танкодром.

Володимир-Волинський


Успенський собор. Усе доглянуто, підстрижено, пофарбовано, обгорожено. Порівняйте із костелом у Любомлі, хоча костел не менш історична пам'ятка ніж собор.

Це загальне явище по Україні - в кожному, навіть невеличкому селі, є нова велика щойно збудована церква московського патріархату.

За день проїхали 137 км.

16 травня. Світязь

Світязь

Довольно быстро добрались до Шацка. Приехали бы еще быстрее, но позволили навигатору "сократить" путь. Из-за проселков сократить расстояние, возможно, и получилось, но уж никак не время. Не съезжайте с асфальта без особой необходимости )


Поселились в Свитязе в частном домике (200 грн., две комнаты, горячая вода, двор). Вообще, очень тут все похоже на Крым в туристическом плане.


Пока тут нет туристов - все очень замечательно и красиво.


Накануне вечером стал глохнуть мой "Рипер". Так что остановка в Свитязе выдалась как нельзя кстати - есть и место и время разобраться с проблемой. Подробнее - в отдельном сообщении.
Заодно проверил и воздушный фильтр - на удивление - чистый, несмотря на пройденное расстояние и, особенно, проселочные дороги без покрытия.

За день проехали 118 км.

15 травня. Бучин, Лобна

Бучин


У Бучині живе менше 200 осіб. Школа вже давно працює як будинок престарілих. Бучин є частиною заповідника "Прип'ять-Стохід". В Любешові можна домовитися про екскурсії по заповіднику на байдарках тощо. А в самому Бучині можна просто зупинитися, домовитися з бабусями, щоб вони одягли національні костюми та заспівали народних пісень. За неділю, 22 травня, у селі мав відбутися крестний хід до чудотворної Бучинської ікони Божої Матері.


А можна просто відпочини та порибалити, приїхавши на тиждень, нікуди не поспішати.

Лобна


Часто-густо зустрічаючи бігдорди про славетних партизан, не міг проїхати повз музею партизанскої слави. У Любешові є вказівник на цей музей, але на ньому не має відстані - а до музею їхати ще 15 кілометрів через два села. І, звичайно ж, директор музею був на конференції, в понеділок вихідний, тому побачили лише самі землянки.

Після Бучина рушили на захід до Шацьких озер.


Серед цих песків влаштувалися на ночівлю.

За день проїхали 220 км.

14 травня. Олика, Колки

Зранку збиралися, виїхали з Луцька опівдні. Спочатку до Олики, яку минули через пошуки готелю, а потім уже - на північ.
Олика




Костел вражає своєю величчю, у палаці зараз Волинська обласна психіатрична лікарня №2.

Колки


Пам’ятник першому серійному трактору радянської України — СХТЗ 15/30 (копія американського International Harvester 15/30).

У Колках смачно повечеряли. Десь недалеко за селом зупинили даїшники. Перше питання від - "Де ви так довго були?". Справа в тому, що вони стояли біля заправки на початку села. А потім чекали на нас за селом. Там дуже несподівано для обласної траси з лівої смуги можна повертати лише наліво. А знак, як і є, його не видно з-за вказівника напрямків. Будьте уважні.

За день проїхали 175 км.

12 травня. Клевань, Луцьк

Клевань


Замок Чорторийських. Ще тримається, його ще можна реставрувати - не так багато втрачено.

Після Клевані шукали готель, щоб відпочити від палатки, а потім поїхати в Олику. Шукаючи, доїхали аж до Луцька. Де й знайшли диво-готель "Кедем": одномісний номер коштує 80 грн., чиста постільна білизна, гаряча вода, безкоштовний вайфай, автостоянка. Я був приємно здивований - не очікував взагалі такого сервісу та й за такі гроші. Особливо беручи до уваги всі інші готелі, в яких були або дивилися.

Луцьк


Приємний день для прогулянок.




Замок Любарта всередині.


Центральний в’їзд.

За день проїхали 86 км.

11 травня. Кузнецовськ, Старий Чорторийськ, Базальтове, Деражне

Кузнецовськ


Рівненська АЕС. Її видно здалеку і звідусіль.