Практично у кожній моїй подорожі спонтанно виникають колекції, так у Парижі то були
боларди, у Будапешті — «
жуки», у Львові — двері та вікна. Нижче до вашої уваги колекція зупинок.
Але цього разу жодної випадковості — я планував фотографувати автобусні зупинки. Із дитинства пам’ятаю радянську мозаїку, радію і зараз, коли бачу. Вона була скрізь: на будинках, заправках, інститутах, у лікарнях, поштових відділеннях і кінотеатрах. Але зупинки завжди стояли осторонь, бо за радянських часів доводилося довго чекати на рейсові автобуси, особливо поза містом.