вівторок, 12 липня 2011 р.

Радянські автобусні зупинки України

Практично у кожній моїй подорожі спонтанно виникають колекції, так у Парижі то були боларди, у Будапешті — «жуки», у Львові — двері та вікна. Нижче до вашої уваги колекція зупинок.

Але цього разу жодної випадковості — я планував фотографувати автобусні зупинки. Із дитинства пам’ятаю радянську мозаїку, радію і зараз, коли бачу. Вона була скрізь: на будинках, заправках, інститутах, у лікарнях, поштових відділеннях і кінотеатрах. Але зупинки завжди стояли осторонь, бо за радянських часів доводилося довго чекати на рейсові автобуси, особливо поза містом.





Із року в рік їхня кількість зменшується. Насамперед уздовж великих трас — траси розширюють і ремонтують, знищуючи зупинки. Звісно, ставлять нові, але звичайні цегляні, котрі здалеку мають вигляд туалетів (а з близька й запах).



Зупинки із мозаїкою ніхто не ремонтує; коли плиточки відвалюються, просто замазують цементом.



Увага до деталей.


Люди самі роблять лавки.



Абстрактно-народні визерунки.


Багато тематичних, прив’язаних до місцевості. Польський кордон за рогом.


Шацьки озера.


Підгірці.




Найулюбленіші — зупинки, назва яких також викладена мозаїкою.



Колись і тут була зупинка із мозаїкою.

Слайд-фільм усіх світлин (76 штук):

Немає коментарів:

Дописати коментар

Пов’язані статті