вівторок, 24 травня 2011 р.

24 травня. Олесько, Броди, Підкамінь, Почаїв, Кременець

Олесько


Рано-вранці приїхав, ще практично нікого не було, а для працівників учорашній госпдень продовжувався. Всередину не заходив, бо був там вже двічі. Замок, хоч і маленький, але приємний, добре зберігся.


Броди


Від замку не багато чого лишилося, але все одно вражає. У палаці зараз знаходиться філіал музею та центр дитячої творчості «Веселка» чи «Струмок».

Підкамінь


Монастир походження дерева хреста Господнього (колишній домініканський монастир), більш схожий на фортецю. Тут пообідав, сидячи на рештках оборонного муру, дивлячись на Камінь-Велетень.


Ця тварина бігала за мною весь час, намагаючись скуштувати мій одяг, фотоапарат і мене самого та влізти в кадр усією головою або хоч би ніздрями. Але коли я повертався і дивився на неї — робила вигляд, ніби вона просто тут пасеться.



Почаїв


Будують черговий найвеличніший, найбільший храм.








Наближаючись до Почаєва з півдня, міста просто не видно — лавра постає настільки великою, що навіть і за кілька кілометрів здається, ніби міста й не існує. Зблизька відчуття абсолютно протилежні — тотальна комерціалізація вбиває все можливе піднесення. На відміну, наприклад, від крехівського монастиря або добромильського.

Кременець


Дуже схожа мозаїка є й в Жовкві.




На Замкову гору, де абсолютно нецікаві руїни замку та нудний краєвид, веде бруківка шести різновидів. Перед поверненням додому вирішив згадати четвертий день подорожі :)


Хоч би заради цього напису варто було заїхати.

Після Кременця попрямував до Рівного — завтра треба забрати моторне масло на «Новій пошті», оскільки запаси скінчилися, а вже час міняти. Їхав довго і вночі; досвід цікавий, але неприємний: швідкість невелика, фури жахливі, дорога не дуже рівна. Практично на в’їзді до Рівного зупили даїшники, але побачивши, що я турист у повному екіпі, а не п’яний місцевий, одразу відпустили з побажаннями щасливої дороги.

За день проїхали 321 км.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Пов’язані статті