![](https://lh5.googleusercontent.com/-pZ5WKq4lH-w/TglvmoEVVOI/AAAAAAAAAZg/Y4CINXm5Q2E/s800/20110524_olesko1.jpg)
Рано-вранці приїхав, ще практично нікого не було, а для працівників учорашній госпдень продовжувався. Всередину не заходив, бо був там вже двічі. Замок, хоч і маленький, але приємний, добре зберігся.
Броди
![](https://lh4.googleusercontent.com/-33ufnMUdpoo/Tglvq-ZLMAI/AAAAAAAAAZo/odxOQkQJOKs/s800/20110524_brody1.jpg)
Від замку не багато чого лишилося, але все одно вражає. У палаці зараз знаходиться філіал музею та центр дитячої творчості «Веселка» чи «Струмок».
Підкамінь
![](https://lh4.googleusercontent.com/-8lQxI3jmB7w/TglvuVqdaVI/AAAAAAAAAZw/JGlTRgVAylY/s800/20110524_pidkamin1.jpg)
Монастир походження дерева хреста Господнього (колишній домініканський монастир), більш схожий на фортецю. Тут пообідав, сидячи на рештках оборонного муру, дивлячись на Камінь-Велетень.
![](https://lh5.googleusercontent.com/-6z9iG7DQBfY/Tglv0ZxetxI/AAAAAAAAAZ4/e3HfloKoaNY/s800/20110524_pidkamin2.jpg)
Ця тварина бігала за мною весь час, намагаючись скуштувати мій одяг, фотоапарат і мене самого та влізти в кадр усією головою або хоч би ніздрями. Але коли я повертався і дивився на неї — робила вигляд, ніби вона просто тут пасеться.
![](https://lh5.googleusercontent.com/-NcMWpUslvHc/Tglv3APXV_I/AAAAAAAAAaA/YMRUgGg6AoQ/s800/20110524_pidkamin3.jpg)
Почаїв
![](https://lh6.googleusercontent.com/-mjrXaBOqwng/Tglv5MVoiwI/AAAAAAAAAaI/6M6ZSfw-z2E/s800/20110524_pochaiv1.jpg)
Будують черговий найвеличніший, найбільший храм.
![](https://lh4.googleusercontent.com/-bq5kTT2vvhA/TglwuEkKvbI/AAAAAAAAAaQ/qFz4eUaBqk8/s800/20110524_pochaiv2.jpg)
![](https://lh5.googleusercontent.com/-jBuhrgvnmEk/TglwwrP9jYI/AAAAAAAAAaY/fen9fc-RgAE/s800/20110524_pochaiv3.jpg)
![](https://lh4.googleusercontent.com/-AVLPOBBN9gM/TglwzN720SI/AAAAAAAAAag/SR5MPntE14I/s800/20110524_pochaiv4.jpg)
![](https://lh4.googleusercontent.com/-5A-y-CQaeGE/Tglw1qnQXRI/AAAAAAAAAao/f6ZDRAtquo8/s800/20110524_pochaiv5.jpg)
Наближаючись до Почаєва з півдня, міста просто не видно — лавра постає настільки великою, що навіть і за кілька кілометрів здається, ніби міста й не існує. Зблизька відчуття абсолютно протилежні — тотальна комерціалізація вбиває все можливе піднесення. На відміну, наприклад, від крехівського монастиря або добромильського.
Кременець
![](https://lh6.googleusercontent.com/-34h1cJ3imNo/Tglw_y7NONI/AAAAAAAAAaw/6kQsdSenHPY/s800/20110524_kremenets1.jpg)
Дуже схожа мозаїка є й в Жовкві.
![](https://lh4.googleusercontent.com/-DYG-rUbANgI/TglxClOMC6I/AAAAAAAAAa4/Hn9jgYnk1wg/s800/20110524_kremenets2.jpg)
![](https://lh4.googleusercontent.com/-ZBI4Loxxbiw/TglxEuUkzII/AAAAAAAAAbA/VSXFtfHIy7s/s800/20110524_kremenets3.jpg)
На Замкову гору, де абсолютно нецікаві руїни замку та нудний краєвид, веде бруківка шести різновидів. Перед поверненням додому вирішив згадати четвертий день подорожі :)
![](https://lh5.googleusercontent.com/-9qU-zAAnlU4/TglxG50gDTI/AAAAAAAAAbI/6iPOYMyuP6c/s800/20110524_kremenets4.jpg)
Хоч би заради цього напису варто було заїхати.
Після Кременця попрямував до Рівного — завтра треба забрати моторне масло на «Новій пошті», оскільки запаси скінчилися, а вже час міняти. Їхав довго і вночі; досвід цікавий, але неприємний: швідкість невелика, фури жахливі, дорога не дуже рівна. Практично на в’їзді до Рівного зупили даїшники, але побачивши, що я турист у повному екіпі, а не п’яний місцевий, одразу відпустили з побажаннями щасливої дороги.
За день проїхали 321 км.
Немає коментарів:
Дописати коментар